logo
  • Пн.-Пт.: з 8:00 до 21:00
  • Сб.-Нд.: з 9:00 до 18:00
logo

Рак передміхурової залози (РПЗ) — злоякісне новоутворення, що розвивається в тканинах простати в результаті переродження клітин. Неоплазія займає третє місце за поширеністю у чоловіків: щорічно такий діагноз ставиться понад 400 000 пацієнтів.

Фактори ризику

Неможливо точно відповісти на питання, чому розвивається рак простати? Причини виникнення патології досі цілковито не визначені. Однак існують фактори ризику, що збільшують ймовірність утворення у людини пухлини:

  • Вазектомія. У чоловіків, які перенесли стерилізацію, частіше діагностуються патології передміхурової залози, в тому числі рак.
  • Вік. У період 50–60 років чоловіки стикаються з природними змінами та порушеннями гормонального фону. Оскільки рак простати є пухлиною, яка залежить від гормонів, відхилення їх рівня від норми (особливо тестостерону) збільшує ризик виникнення неоплазії. Група підвищеного ризику — чоловіки у віці від 60 років.
  • Гормональний дисбаланс. Зміна гормонального фону, викликана іншими причинами, також є фактором ризику. Серед цих причин — приймання лікарських засобів, захворювання ендокринної та сечостатевої систем.
  • Кадмій. Регулярна взаємодія чоловіка з токсичним кадмієм призводить до його накопичення в організмі. Впливу важких металів піддаються люди, професійна діяльність яких пов'язана з друкарськими та зварювальними роботами, виробництвом гумових виробів.
  • Спадковість. Випадки діагностованого раку у найближчих родичів істотно збільшують ризик розвитку карциноми простати. Якщо онкологічні захворювання є в анамнезі членів сім'ї, чоловік може зіткнутися з патологією вже у середньому віці.
  • Спосіб життя. Зловживання алкогольними напоями, куріння тютюну та вживання наркотичних засобів також можуть спричинити появу мутагенних процесів в організмі. В результаті доброякісна пухлина в передміхуровій залозі перероджується в злоякісну та утворює рак простати.
  • Довкілля. Регулярний прямий вплив сонячних променів і погана екологічна обстановка сприяють розвитку онкозахворювань, що локалізуються в органах сечостатевої системи.
  • Харчування. Регулярне вживання тваринних жирів і білкової їжі може спровокувати запуск онкологічних процесів. Чоловіки, раціон яких складається переважно зі смаженого м'яса, яєць і молочних продуктів, схильні до появи доброякісних і злоякісних неоплазій.
  • Расова приналежність. Представникам негроїдної раси діагноз карциноми передміхурової залози ставиться на 50–70 % частіше, ніж іншим.
  • Регіон. Відповідно до медичної статистики, більшість чоловіків з діагностованим раком простати проживають в регіонах Північної Америки та Західної Європи.

Рак передміхурової залози: симптоми

Прояви захворювання починаються слабо і схожі на симптоми інфекції сечостатевої системи:

  • Часте сечовипускання. Понад 4 рази вдень та більше ніж 1 — вночі.
  • Слабкий струмінь. Сеча виводиться тонко, повільно, поступово і з перериваннями.
  • Відчуття недостатньо випорожненого сечового міхура. Незалежно від того, скільки часу чоловік провів у вбиральні, він продовжує відчувати, що сеча виведена не до кінця.
  • Больовий синдром. Болі відчуваються в кістках таза та часто супроводжують пізні стадії раку простати.
  • Нетримання. У хворого можуть бути випадки мимовільного сечовипускання різного ступеня.
  • Домішки крові. З'являються кров'яні згустки та краплі в спермі, сечі.

Стадії

Онкологи по-різному класифікують рак простати. Стадії за системою Джюїт-Вайтмор — найпоширеніший варіант. Кожному ступеню тяжкості захворювання присвоюється літера A, B, C, D (або відповідна цифра від 1 до 4) та підрівень:

  • A (1, 2). Початковий етап розвитку пухлини, на якому ракові клітини обмежені передміхуровою залозою. Симптоми неявні або відсутні, новоутворення не відчуваються під час огляду.
  • B (0, 1, 2). Пухлина все ще локалізується тільки в простаті, але починає активно рости, помітна при пальпації. Починаючи з цього моменту, хворий стикається з першими проблемами з сечовипусканням. Лабораторні дослідження крові показують підвищений рівень простат-специфічних антигенів (ПСА), характерних для карциноми.
  • C (1, 2). Рак простати 3 стадії характеризується розростанням пошкоджених клітин за межі залози. Порушення сечовипускання доповнюються появою крові в сечі та спермі.
  • D (0, 1, 2, 3). Для останньої стадії онкозахворювання типовою є поява метастазів у віддалених від простати частинах тіла, органах і лімфатичних вузлах. До симптомів додаються інтенсивні больові відчуття.

Види

Відповідно до гістологічної класифікації, РПЗ ділиться на типи:

  • плоскоклітинний;
  • перехідно-клітинний;
  • недиференційований;
  • саркомотоїдний;
  • аденокарциному великоацінарного, дрібноацінарного, крібріформного, трабекулярного та солідного вигляду.

Аденокарцинома — рак залізистої структури, що діагностується у 90 % чоловіків зі злоякісними новоутвореннями передміхурової залози. Велика поширеність цього типу пухлини обумовлює нагальну потребу в додатковій класифікації. Шкала Глісона дозволяє оцінити ступінь агресивності раку і шанси на позитивну динаміку лікування. Відповідно до гістопатологічної градації:

  • 2–6 балів. Аденокарцинома — рак, що розвивається повільно та неагресивно. Якщо вчасно діагностувати та підібрати коректну схему лікування, можна досягти тривалої ремісії.
  • 7 балів. Середній ступінь агресивності пухлини.
  • 8–10 балів. Вкрай агресивний рак передміхурової залози — 4 стадія діагностується більшості пацієнтів.

Діагностика

На початкових етапах важко запідозрити рак простати: ознаки захворювання неспецифічні та слабо виражені. У зв'язку з цим, коректний і своєчасно поставлений діагноз — запорука успішного результату. Щоб виявити пухлину і визначити стадію розвитку, застосовуються діагностичні методики:

  • Аналіз крові на рівень ПСА. У здорового чоловіка показник не перевищує 4 нг/мл (нанограмів на мілілітр). В одному з чотирьох випадків неоплазії рівень простат-специфічних антигенів коливається в рамках 4–10 нг/мл, в кожному другому — понад 10. Проте у деяких пацієнтів ПСА залишається в межах норми.
  • Пальпація простати. Процедура проводиться через пряму кишку. Знайдені в ході дослідження горби, ущільнення та інші нерівності — вагома підстава припустити присутність новоутворення. Інформативність процедури для діагностики онкозахворювання поступається аналізу крові на ПСА, але є способом виявлення пухлини при нормальних аналізах.
  • Трансректальне УЗД. При проведенні трансректального ультразвукового дослідження застосовуються звукові хвилі, що дозволяють отримати зображення передміхурової залози за допомогою комп'ютера. Процедура передбачає введення в пряму кишку пацієнта невеликого зонда. Цей метод діагностики — нетривалий і безболісний, під час його проведення чоловік відчуває лише легкий дискомфорт. До того ж трансректальне УЗД часто застосовується в процесі біопсії з метою коректного введення голки й точного взяття матеріалу.
  • Біопсія передміхурової залози. Обов'язкове дослідження, на яке пацієнта направляють при підозрі на карциному передміхурової залози. Його результати дають достовірну відповідь на питання про наявність чи відсутність новоутворень. Під час процедури з простати беруться клітини, які направляються в лабораторію для ретельного вивчення. Біопсія займає 15–20 хвилин, з використанням місцевих анестезуючих препаратів абсолютно безболісна.

В онкології застосовуються методи візуалізуючої діагностики, які дозволяють виявити рак простати, метастази, віддалені від місця первісної пухлини:

  • Сцинтиграфія кісток. Опорно-рухова система частіше за інших піддається метастазуванню. Радіологічне сканування дозволяє точно визначати локацію ракових клітин в кістках пацієнта. Для проведення дослідження у вену чоловіка вводиться радіоактивна речовина, що не викликає негативних побічних реакцій. Вона накопичується в уражених частинах, після чого легко виявляється під час сканування.
  • Комп'ютерна томографія (КТ). Застосовувані в процедурі рентгенівські промені дозволяють отримати серію зображень. У деяких випадках пацієнту необхідно прийняти контрастну речовину, щоб на знімках пухлина стала помітнішою. За результатами КТ можна визначити не тільки наявність новоутворення, а й стадію раку.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ). На відміну від комп'ютерної томографії, для проведення МРТ використовується сильне магнітне поле і радіохвилі. Результат процедури — чіткі й детальні зображення, що дозволяють виявити пухлину та метастази, які вже з’явилися. Введення контрастної речовини є опціональним, і його необхідність обумовлена ​​кожним конкретним випадком.
  • Радіологічне сканування передміхурової залози. Процедура необхідна для визначення місць поширення ракових клітин за межами передміхурової залози.

Лікування

Терапія раку простати проводиться комплексно. Залежно від виду і стадії захворювання, вікової категорії чоловіки, схема лікування містить один чи кілька методів:

  • Спостереження.
    Бездіяльність застосовується, коли пухлина ще має неагресивний вигляд у пацієнта похилого віку. Карцинома простати розвивається досить повільно, а ударний курс лікування призводить до негативної динаміки у літніх чоловіків. Лікар-онколог, виявляє за результатами діагностики рак простати, проте лікування не призначає. Замість того контролює стан здоров'я пацієнта.
  • Хірургія.
    Залежно від стадії та виду пухлини, застосовується радикальна простатектомія (межникова, лапароскопічна, з доступом над лобковою кісткою) і трансуретральна резекція. Завдання радикальної простатектомії — повністю позбавити хворого від пухлини за допомогою видалення передміхурової залози та навколишніх тканин. Трансуретральна резекція спрямована на поліпшення якості життя. Хірургічне втручання — кращий для чоловіка спосіб побороти рак простати. Операція дозволяє повністю видалити пухлину або усунути її наслідки, якщо неоплазія не проникла за межі передміхурової залози.
  • Променева терапія.
    Це неінвазивний метод лікування, завдання якого — послабити та знищити ракові клітини, обмежені пухлиною. Курс процедур передбачає опромінення за допомогою зовнішніх джерел або переміщенням всередину простати радіоактивних капсул.
  • Гормональна терапія.
    Завдяки придушенню вироблення андрогенів яєчками, досягається зупинка в розвитку і регрес новоутворення. Прямі показання: метастази, високий ризик рецидиву, наявні протипоказання до проведення хірургічного втручання та опромінення. Гормональна терапія ефективна на пізніх етапах онкозахворювання: рак простати (4 стадія) переходить в ремісію у 23–29 % онкохворих на термін до 10 років.
  • Хіміотерапія.
    Онкологи вибирають хіміотерапію, коли розвиток захворювання досягає критичних позначок, а інші види лікування виявляються безсилі. На курсах процедур пацієнту вводять агресивні лікарські засоби, які поступово послаблюють і знищують ракові клітини.

Рак простати: прогноз

Результат лікування прямо залежить від стадії онкологічного процесу, виду пухлини, оцінки за шкалою Глісон та використаних спроб терапії:

  • На стадіях A-B радикальна простатектомія дозволяє досягти успішного результату на 5 років у 80 % чоловіків, на 10 років — у 55 %.
  • Метод променевої терапії дозволяє домогтися 5-річної ремісії у 75 % хворих, 10-річної — у 50 %.
  • Оперативне втручання і гормональна терапія на пізніх стадіях забезпечують 5-річну відсутність рецидивів у 50–55 % пацієнтів.

Профілактика

Щоб зменшити ризик виникнення раку простати, необхідно:

  • Вести здоровий спосіб життя. Відмова від шкідливих звичок і дотримання норми у вживанні алкогольних напоїв зменшує ризик виникнення онкологічних захворювань.
  • Правильно харчуватися. Щоб запобігти появі та розвитку злоякісних пухлин в передміхуровій залозі, рекомендується вживати якомога більше їжі рослинного походження. Страви й продукти з крупи також є складовою правильного раціону: цільнозерновий хліб, рисова і пшенична крупа, бобові.
  • Регулярно проходити обстеження. Чоловік, що проходить принаймні 1 раз на рік повне медичне обстеження, зможе вчасно дізнатися про рак передміхурової залози в разі його виникнення. А це дозволить застосувати щадні методи лікування.
  • Вчасно реагувати. При підозрі на рак простати, симптоми якого не проходять протягом 3 днів, необхідно якомога швидше звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.
  • Уникати патогенної обстановки. При проживанні в регіоні з поганою екологічною обстановкою, слід змінити місце проживання на більш відповідне. Чоловіки, які часто взаємодіють з кадмієм у професійній діяльності, рекомендується змінити професію.
  • Дізнатися сімейний анамнез. Якщо у близьких родичів зафіксовані випадки карциноми передміхурової залози, чоловікові настійно рекомендується здавати аналіз крові на рівень ПСА раз в 6–12 місяців та зберігати отримані результати.

Дотримуючись перерахованих рекомендацій, можна значно знизити ймовірність зіткнення з раком простати та уповільнити розвиток хвороби.

Вiдгуки
Вiдгуки з фото
Залишити відгук:
Ваша оцінка:
Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті
phone
Допоможемо знайти лікаря
Ми вам передзвонимо найближчим часом
Подзвонити Замовити дзвінок
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ